Аналіз — це здатність розкладати ціле на частини й розуміти їхню функцію. У мовленні це проявляється так:

розбір речення: «Мама готує вечерю» → хто? що робить? що?;

визначення частин мови: книга (іменник), читати (дієслово);

виділення кореня, суфікса, закінчення.

Завдяки цьому дитина навчається бачити структуру тексту, мислити логічно та контролювати власне мовлення.

Узагальнення — це вміння знаходити спільні ознаки й відносити об’єкти до однієї категорії:
яблуко, груша, слива → «фрукти»;
бігти, стрибати, танцювати → «дієслова»;
розуміння, що всі іменники мають рід, число, відмінок.
Це формує системне мислення й допомагає дитині працювати з великими обсягами знань.

Узгодження — це здатність правильно поєднувати слова між собою:
червона квітка 🌸, а не червоний квітка;
цікавий урок, а не цікава урок;
Діти грають, а не Діти грає.
Ця навичка формує відчуття мовної правильності й дає можливість висловлюватися чітко й грамотно.
Це здатність бачити, що одна подія спричинює іншу:
Йде дощ → виросли гриби;
Не зробив завдання → отримав зауваження;
розуміння сполучників: бо, тому що, через те що.
Розвиток цієї функції робить мовлення логічним і допомагає будувати аргументовані висловлювання.
Висновок
Граматика — це не набір сухих правил. Це тренажер для мислення, який формує аналіз, узагальнення, узгодження й причинно-наслідкові зв’язки. Ці вміння дають дитині можливість розуміти інформацію, робити висновки й висловлювати свої думки впевнено й грамотно.
Саме тому розуміння граматики важливіше за швидкість читання. Бо швидке читання без розуміння — це лише перегортання сторінок, а не справжнє навчання.